<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<article xmlns:xlink="http://www.w3.org/1999/xlink"
         article-type="news"
         dtd-version="1.1"
         specific-use="production"
         xml:lang="uk">
   <front>
      <journal-meta>
         <journal-id journal-id-type="publisher">Psychosomatic Medicine and General Practice</journal-id>
         <issn>2519-8572</issn>
		 <journal-title-group>
			<journal-title>Psychosomatic Medicine and General Practice</journal-title>
		 </journal-title-group>
         <publisher>
            <publisher-name>Private Publisher 'Chaban O. S.'</publisher-name>
         </publisher>
      </journal-meta>
      <article-meta>
         <article-id pub-id-type="publisher-id">80</article-id>
         <article-id pub-id-type="other">616.24</article-id>
         <article-categories>
            <subj-group>
               <subject>General Practice</subject>
            </subj-group>
         </article-categories>
         <title-group>
            <article-title>Як впливає обмеження паління на державному рівні на здоров’я дітей?</article-title>
         </title-group>
         <contrib-group>
            <contrib contrib-type="author">
               <name name-style="western">
                  <surname>Асанова</surname>
                  <given-names>Азізе</given-names>
               </name>
               <xref ref-type="aff" rid="aff1">1</xref>
               <xref ref-type="fn" rid="conf1"/>
               <xref ref-type="corresp" rid="cor1"/>
            </contrib>
            <aff id="aff1">
               <institution content-type="dept">Кафедра психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця</institution>
               <addr-line>
                  <named-content content-type="city">Київ</named-content>
               </addr-line>
               <country>Україна</country>
            </aff>
         </contrib-group>
         <author-notes>
            <corresp id="cor1">
               <email>azizeasanova83@gmail.com</email>
            </corresp>
         </author-notes>
         <pub-date date-type="pub" iso-8601-date="" publication-format="print">
            <day>20</day>
            <month>10</month>
            <year>2017</year>
         </pub-date>
         <volume>2</volume>
         <issue>4</issue>
         <elocation-id>e020480</elocation-id>
         <permissions>
            <copyright-statement>© 2017, Asanova A.</copyright-statement>
            <copyright-year>2017</copyright-year>
            <copyright-holder>Asanova A.</copyright-holder>
            <license xlink:href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">
              <license-p>Ця стаття ліцензується відповідно до <ext-link ext-link-type="uri"
                            xlink:href="http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/">Creative Commons Attribution License</ext-link>, яка дозволяє необмежене використання контенту при посиланні на першоджерело.</license-p>
            </license>
         </permissions>
         <abstract abstract-type="short">
			<title>Анотація</title>
			<p>Обмеження паління на законодавчому рівні – це звична практика для більшості розвинених країн. В ході нового дослідження отримали дані щодо того, як це насправді впливає на здоров’я дітей.</p>
         </abstract>
         <kwd-group kwd-group-type="author-keywords">
            <title>Keywords</title>
            <kwd>куріння</kwd>
            <kwd>матері</kwd>
            <kwd>пасивне куріння</kwd>
            <kwd>перинатальний</kwd>
			<kwd>діти</kwd>
         </kwd-group>
      </article-meta>
   </front>
   <body>
         <sec>
            <title>Актуальність</title>
            <p>По даних ВООЗ, щорічно, від паління помирає коло 6 мільйонів людей по всьому світу, з них 600000 вмирає від пасивного куріння <xref ref-type="bibr" rid="bib1">1</xref>.</p>
            <p>Паління серед матерів є однією з найпоширеніших причин ранньої смертності та захворюваності у дітей в перинатальному періоді <xref ref-type="bibr" rid="bib2">2</xref>.</p>
            <p>Під перинатальним періодом розуміють період розвитку плода від 22 тижня вагітності (коли маса складає не менше 500 г) до 7 дня від народження. Цей період є дуже важливим для розвитку дитини в подальшому, тому що в кінці вагітності завершується внутрішньоутробне формування плода, а в перші 7 днів новонароджений адаптується до зовнішнього середовища. В той самий час, плід може піддаватись впливу багатьох факторів, одним з яких є паління. Отже, паління матері під час вагітності підвищує ризик передчасних пологів, несподіваної смерті новонародженого, зменшує вагу при народженні, порушує мозковий розвиток, порушує режим сну, а надалі збільшує ризик ожиріння, погіршує пізнавальні здібності в школі та збільшує ризик розвитку інфекційних і запальних захворювань дихальних шляхів.</p>
            <p>У систематичному огляді T. Fiber і співав. (2017), досліджували ефективність діяльності організації з антитютюнового контролю (MPOWER) за період з 2008 по 2017 рр., метою якої є введення низки обмежувальних заходів, визнаних ВООЗ найбільш дієвими методами боротьби з тютюнопалінням <xref ref-type="bibr" rid="bib3">3</xref>. До таких заходів відноситься:</p>
            <list list-type="unordered">
               <list-item>
                  <p>Повна заборона реклами тютюнових виробів. </p>
               </list-item>
               <list-item>
                  <p>Заборона тютюнопаління в громадських місцях. </p>
               </list-item>
               <list-item>
                  <p>Підвищення акцизних зборів на тютюнові вироби. </p>
               </list-item>
               <list-item>
                  <p>Введення обов’язкового нанесення на упаковки тютюнових виробів попереджувальних надписів.</p>
               </list-item>
            </list>
            <p>Дослідження виявило залежність найбільш ранньої дитячої захворюваності та смертності від того, наскільки працює в тій чи іншій країні антитютюнове законодавство.</p>
         </sec>
         <sec>
            <title>Результати</title>
            <p>Був проведений аналіз 41 дослідження, що проводились в США, Європі та Китаї. В цих країнах вивчались такі засоби антитютюнового контролю як: законодавчі ініціативи (n=35), акцизна політика (n=11) та методи боротьби з тютюнопалінням (n=3). В цих країнах введення антитютюнового законодавства зменшило ранню дитячу смертність на - 3.77%, частоту звернень за лікарняною допомогою у зв’язку з загостренням бронхіальної астми на - 9.83%, частоту звернень пов’язаних з усіма інфекційними захворюваннями дихальних шляхів на – 3.45%, інфекційними захворюваннями нижніх відділів дихальних шляхів на – 18.48%. Слід зазначити, що ці дані представлені в абсолютних числах. Тобто, якщо, наприклад, представити 500 тис. звернень з приводу загострень бронхіальної астми на рік, то введення антитютюнового законодавства зменшує цю кількість на 50 тис.!</p>
            <p>Цікаво, чим жорсткішими були законодавчі акти, тим більшими були вищенаведені показники. В країнах же з вільним тютюновим законодавством був відмічений ріст передчасних пологів, загострення на астму, звернень за допомогою із загострення бронхіальної астми, а також підвищилась захворюваність інфекційними розладами нижніх відділів дихальних шляхів.</p>
            <p>Були проаналізовані дані 27.5 млн новонароджених дітей, 685000 звернень до лікарень пов’язаних із бронхіальною астмою та 2.3 млн. випадків звертання за госпітальною допомогою з приводу інфекційних захворювань нижніх дихальних шляхів.</p>
            <p>Більшість досліджень довела ефективність роботи організацій по боротьбі з тютюнопалінням. Отримані дані доводять необхідність створення таких організацій по всьому світу.</p>
            <p>Показники здоров’я були кращими в тих країнах, де використовували комплексний підхід до антитютюнового законодавства, тобто використовувалась декілька видів заходів. Деякі дослідження довели ефективність збільшення оподаткування виробів тютюнової промисловості на покращення дитячого здоров’я. </p>
            <p>На жаль, антитютюнове законодавство працює не в усіх країнах та діти продовжують страждати від токсичного впливу пасивного паління. Автори наголошують, що, здебільшого, це є проблемою країн, що розвиваються.</p>
            <p>Автори визнають, що не знайшли жодного дослідження, яке б визначило впливи антитютюнового законодавства, заборону реклами та фінансування, застереження щодо небезпеки тютюнопаління на життя новонароджених дітей.</p>
            <p>Загально економічні збитки від наслідків паління для здоров’я населення складає понад 1.4 трильйонів доларів США. Важливим є те, що 40-50 % дітей по всьому світу продовжує страждати від пасивного паління. В даному дослідженні підвищення акцизів виявилось дуже ефективним в боротьбі з тютюнопалінням.</p>
            <p>На превеликій жаль, діти дуже часто страждають від ефекту пасивного куріння, і лише введення жорстких мір по боротьбі з палінням може покращити шалені цифри пов’язані із дитячою смертністю та захворюваністю. Найефективнішим методом захисту дітей від пасивного паління залишається створення контролюючих антитютюнових організацій.</p>
         </sec>
		 <sec sec-type="additional-information">
			<title>Додаткова інформація</title>
			<sec sec-type="competing-interest">
				<title>Конфлікт інтересів</title>
				<p>Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів</p>
			</sec>
	     </sec>
   </body>
   <back>
      <fn-group>
         <title>Конфлікт інтересів</title>
         <fn fn-type="conflict" id="conf1">
            <p>Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів</p>
         </fn>
      </fn-group>
      <ref-list>
         <title>Список використаної літератури</title>
         <ref id="bib1">
            <element-citation publication-type="book">
               <person-group person-group-type="author">
                  <collab>WHO report on the global tobacco epidemic, 2017</collab>
               </person-group>
               <source>Monitoring tobacco use and prevention policies</source>
               <publisher-loc>Geneva</publisher-loc>
               <publisher-name>World Health Organization</publisher-name>
               <year>2017</year>
            </element-citation>
         </ref>
         <ref id="bib2">
            <element-citation publication-type="journal">
               <person-group person-group-type="author">
                  <name>
                     <surname>Hofhuis</surname>
                     <given-names>W</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Jongste</surname>
                     <given-names>JC</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Merkus</surname>
                     <given-names>P</given-names>
                  </name>
               </person-group>
               <article-title>Adverse health effects of prenatal and postnatal tobacco smoke exposure on children</article-title>
               <source>Arch Dis Child</source>
               <year>2003</year>
               <volume>88</volume>
               <issue>12</issue>
               <fpage>1086</fpage>
               <lpage>1090</lpage>
               <pub-id pub-id-type="doi">10.1136/adc.88.12.1086</pub-id>
               <ext-link ext-link-type="uri">https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1719394/</ext-link>
            </element-citation>
         </ref>
         <ref id="bib3">
            <element-citation publication-type="journal">
               <person-group person-group-type="author">
                  <name>
                     <surname>Faber</surname>
                     <given-names>T</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Kumar</surname>
                     <given-names>A</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Mackenbach</surname>
                     <given-names>JP</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Millett</surname>
                     <given-names>C</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Basu</surname>
                     <given-names>S</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Sheikh</surname>
                     <given-names>A</given-names>
                  </name>
                  <name>
                     <surname>Been</surname>
                     <given-names>JV</given-names>
                  </name>
               </person-group>
               <article-title>Effect of tobacco control policies on perinatal and child health: systematic review and meta-analysis</article-title>
               <source>Lancet</source>
               <year>2017</year>
               <volume>2</volume>
               <issue>9</issue>
               <fpage>420</fpage>
               <lpage>437</lpage>
               <pub-id pub-id-type="doi">10.1016/S2468-2667</pub-id>
               <pub-id pub-id-type="pmid">https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28944313</pub-id>
            </element-citation>
         </ref>
      </ref-list>
   </back>
</article>
