Research on the psychological resources of Ukrainians in overcoming war-induced distress, analysis of the experience of the civilian population in self-help

Abstract

The search for effective ways to cope with distress is extremely important for maintaining the psychological resilience of the population in the context of modern warfare. The full-scale invasion is accompanied by many stressful factors that are difficult to adapt to and accept, such as: forced displacement, loss or injury of relatives and loved ones, destruction of housing and infrastructure due to constant shelling, uncertainty about the future and anxiety, and the lack of a safe environment. In such circumstances, the relevance of research on psychological resources that contribute to overcoming distress, as well as research aimed at studying effective self-help tools, becomes highly demanded and a priority. Studying these aspects will allow for a better understanding of which strategies are most effective and efficient in supporting and restoring emotional stability, and will contribute to the development of further recommendations for improving the emotional state and, accordingly, the mental health of the population in wartime.

Актуальність

Пошук ефективних способів подолання дистресу є надзвичайно важливим для підтримки психологічної стійкості населення в умовах сучасної війни. Повномасштабне вторгнення супроводжується багатьма стресовими факторами, до яких важко адаптуватись та які важко прийняти, наприклад: вимушене переселення, втрата або поранення рідних та близьких, руйнування житла та інфраструктури внаслідок постійних обстрілів, невизначеність майбутнього та тривога, відсутність безпечного середовища. В подібних умовах актуальність дослідження психологічних ресурсів, які сприяють подоланню дистресу, а також спрямовані на вивчення ефективних інструментів для самодопомоги, стають затребуваними та пріоритетними. Дослідження цих ланок дозволять краще зрозуміти, які стратегії найбільш ефективні та дієві в підтримці та відновленні емоційної стабільності, та сприятимуть формуванню подальших рекомендацій для покращення емоційного стану та, відповідно – психічного здоровʼя населення в умовах воєнного часу.

Мета дослідження полягає в підвищенні ефективності механізмів подолання дистресу серед цивільного населення України в умовах війни.

Матеріали і методи

Експериментальна база дослідження: Вибірка дослідження складається з 80 респондентів, з яких, з яких 54 досліджуваних - жінки та 26 - чоловіки, віком від 18 до 60 років. Середній вік учасників дослідження становить 33.26 ± 10.5 років.Опитування здійснено через онлайн-сервіс Google Forms, поширювалось на базі Дорожньої клінічної лікарні на залізничному транспорті №1.

Критерії включення в дослідження: 1) Проживання на території України на момент участі у дослідженні; 2) Відсутність перебування за межами України протягом останнього року; 3) Вік респондентів від 18 до 60 років.

Критерії невлючення у дослідження: 1) Участь у бойових діях або наявність статусу ветерана; 2) Проживання за межами України; 3) Вік менше 18 років або понад 60.

Психодіагностичні методи

Для вимірювання стратегій копінгу для подолання стресових життєвих ситуацій було використано опитувальник Brief - Coping Orientation to Problems Experienced Inventory (Brief-COPE), рівень сприйнятого стресу оцінювався за допомогою опитувальника Percepted stress scale (PSS-10), соціальна підтримка оцінювалась з використанням Багатовимірної шкали сприйняття підтримки зі сторони найближчого оточення (MSPSS), поширеність, ефективність та проблематика методів самодопомоги аналізувалась за допомогою спеціально розробленої карти дослідження.

Шкала визначення копінг-стратегій (Brief - CopingOrientationtoProblemsExperiencedInventory (Brief-COPE)).Використовувана нами шкала була розроблена Карвером К.С., містить 28 запитань, які передбачають відповіді за чотирьох-бальною шкалою Лікерта від 1 до 4, де більший показник свідчить про активне використання даної стратегії подолання. Ця шкала включає в себе 14 підшкал: активне подолання, планування, позитивний рейфреймінг, прийняття, гумор, підтримка зі сторони релігії, використання емоційної підтримки, використання інструментальної підтримки, відволікання, активне вираження емоцій, заперечення, вживання ПАР, поведінкове розмежовування та самозвинувачування. Ці субшкали можна класифікувати за трьома шкалами вищого порядку: подолання що орієнтоване на проблему, подолання що орієнтоване на емоції, уникнення. Ця методика є апробованою та валідною (від = 0,57 до = 0,90) , активно використовуваною в сучасних дослідженнях. Переклад та адаптація українською були виконані Т. Яблонською, О. Вернік, Г. Гайворонським, 2023 р.

Шкала сприйнятого стресу (PerceptedStressScale (PSS-10)). Дана шкала розроблена американськими вченими Шелдоном Коеном та його колегами в 1983 році, з метою визначення ступеню, в якому особистість може оцінити життєву подію як стресову. Шкала вимірює, наскільки стресовим людина вважає попередній місяць свого життя. В своїй роботі ми використовували скорочену версію опитувальника, що містить в собі 10 запитань, що оцінюються респондентами за допомогою 5-тибальної шкали Лікерта: ніколи – 0 балів, майже ніколи – 1 бал, іноді – 2 бали, досить часто – 3 бали, часто – 4 бали. Для пунктів, сформульованих позитивно (зворотних) шкала змінює порядок, після чого бали з усіх запитань сумуються. Українською адаптація та апробація в умовах війни була проведена Вельдбрехт О. О. та Тавровецькою Н.І, в 2022 році.

Багатомірна шкала сприйняття підтримки зі сторони найближчого оточення (MultidimensionalScaleofPerceivedSocialSupport - MSPSS). MSPSS – опитувальник, розроблений Д. Зіметом у 1988 році, що складається з 12 пунктів, та має варіанти відповіді що відповідають розбаловці від 1 до 6 балів. Ця методика включає в себе 3 субшкали, кожна з яких містить по 4 пункти: субшкала «сімʼя», «друзі», «близькі люди». Доведено, що ця методика є валідною та надійною для оцінки показників сприйняття соціальної підтримки, та це рекомендований інструмент для виявлення людей, що можуть мають виражену або приховану схильність до ризику соціальної ізоляції та самотності. Адаптація та переклад українською була проведена Мельник Ю. Б. та Стаднік А.В. у 2023 р.

Розроблена карта дослідження самодопомоги.

У межах написання наукової роботи було встановлено відсутність комплексного психодіагностичного інструментарію, який би дозволяв одночасно виявляти застосовані особистістю методи самодопомоги та оцінювати їхню ефективність. З огляду на це було розроблено карту дослідження самодопомоги, що включає вісім запитань, спрямованих на дослідження поширеності, доступності та субʼєктивної ефективності методів самодопомоги серед цивільного населення у стресових ситуаціях. Структура опитувальника передбачала як запитання із можливістю вибору одного варіанта відповіді, так і запитання, що дозволяли обрати декілька варіантів.

Методи статистичної обробки даних

З метою виявлення взаємозвʼязку між досліджуваними шкальними методиками було проведено кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта Пірсона (r), який дозволяє встановити рівень сили та напрям лінійного звʼязку між отриманими показниками. Для визначення рівня статистичної значущості для нашої вибілки додатково був розрахований показник «р» при significance level 0,05.

Кореляція проводилась з використанням програми для онлайн-калькуляції «Pearson Correlation Coefficient Calculator» - Social Science Statistics, а також з використанням «P Value from Pearson ( R ) Calculator», де нами були введені показники X Values та Y Values на основі досліджуваних шкал. Результати обраних нами методик ми розписали з використанням додаткового кодування значень за трьома рівнями: 3 бали – високий рівень за шкалою, 2 бали – помірний та 1 бал – низький рівень. Для кодування отриманих результатів було створено 2 окремі файли в програмі Microsoft Excel.

Також було розраховано показник стандартного відхилення – SD, М – середнього значення, а також перцентилі - квартилі (Q1-Q3). При цьому Q1 (перший квартиль) = 25, Q2 (медіана) = 50, Q3 (третій квартиль) = 75.

Статистична обробка цих даних проводилася в програмі IBM SPSS Statistics з використанням таблиці первинних отриманих даних без перекодування. Ми отримували загальний результат використовуючи параметр Descriptive Statistics, Frequencies. Завдяки цьому параметру змогли обрати необхідні нам показники в полях Percentile Values, Central Values та Dispersion.

Результати

Результати обробки психодіагностичних методик були проведені за допомогою програми IBM SPSS, та представлені в таб.1

Table 1. Статистичні показники середнього значення, стандартного відхилення та квартилі Q1-Q3.

Шкала	Median	Std. Deviation	Q1-Q3 Percentiles
Brief -COPE:
Проблемно-орієнтовані	23,00	4,060	21,00-25,75
Емоційно-орієнтовані	30,50	4,877	26,00-33,00
Орієнтовані на уникнення	16,00	3,711	14,00-19,00
PSS-10	19,50	8,271	14,25 – 25,75
MSPSS	57,00	11,336	49,00 – 64,75

З метою структурування результатів кореляційного аналізу за Пірсоном, було створено таблиці з шкалами та розрахунковими показниками. Статистичні показники між досліджуваними шкалами представлені в таб.2.

Table 2. Кореляційний підрахунок результатів за копінг-стратегіями та шкалами сприйнятого стресу та рівнем сприйняття соціальної підтримки

Шкали методик	Шкала Сприйнятого стресу PSS-10	Рівень сприйняття соціальної підтримки MSPSS	Значущість
Проблемно-орієнтовані копінг-стратегії	r = 0.0534	r = 0.2127	0,05
	p = .638039	p = .058193
Емоційно-орієнтовані копінг-стратегії	r = 0.1986	r = 0.0977	0,05
	p = .077394	р = .388595
Орієнтовані на уникнення копінг-стратегії	r = 0.409	r = -0.0692	0,05
	p = .000165	р = .541905

Результати кореляційного аналізу демонструють нам, що взаємозвʼязок між стратегіями копінгу та іншими параметричними психологічними показниками (сприйнятим стресом та рівнем сприйняття соціальної підтримки) у нашій вибірці цивільного населення України є переважно позитивно слабким або незначущим. Проте, деякі показники вказують на важливу закономірність, яка варта уваги. Зокрема, єдиний абсолютно статистично значущий звʼязок був виявлений між копінг-стратегіями спрямованими на уникнення та шкалою сприйнятого стресу ( r = 0.409, p < .001), що свідчить про те, що чим частіше респонденти вдаються до уникнення як способу подолання труднощів, тим вищим є їхній субʼєктивний рівень стресу. Цей результат повністю відповідає теоретичному аналізу сучасних досліджень в питаннях стресу та копінгу, і ще раз підкреслює дезатаптивний характер уникнення як стратегії, що лише тимчасово знижує внутрішню напругу, однак не сприяє вирішенню проблем, а з часом лише посилює дистрес.

Основні результати за картою дослідження по самодопомозі.

Карта дослідження методів самодопомоги складалась з восьми пунктів, але ми виділили найголовніші компоненти, а саме – поширеність, ефективність та проблематика.

Спираючись на отримані дані, можемо зробити висновок, що найбільш поширеним методом самодопомоги є «розмова з оточенням» (80%), це підкреслює важливість соціальної підтримки, відчуття колективізму та національної свідомості в контексті єдності суспільства в умовах таких екстремальних ситуацій, як війна. Високий відсоток респондентів (68,75%) використовує для боротьби з дистресом фізичну активність, що виступає здебільшого адаптивним механізмом. Медитація (28,75%) та дихальні вправи (25%) також є відносно популярними методами. При цьому, прогресивна мʼязова релаксація або звернення за консультуванням/відвідування психотерапевта мають найнижчі показники, всього 10% від вибірки. Заземлення як метод стабілізації, має показник в 21,25% використання, частина респондентів використовує цей метод для повернення в «тут і зараз» (рис. 1).

Figure 1. Техніки самодопомоги, що використовуються цивільним населенням України

Оцінка ефективності також була проведена, результати показали що більшість респондентів (72,5%) вважають використовувані методи самодопомоги ефективними в показниках вище за середній рівень.

Згідно з результатами, основні перешкоди для активнішого використання методів самодопомоги розділились таким чином: «нестача часу» (42,5%) виступає найбільш вагомою причиною. В умовах постійного стресу, спричиненого війною, люди часто відчувають перенавантаження та брак часу. «Знижена мотивація» (27,5%) також є суттєвим фактором. Перебування в екстремальних умовах тривалий час так чи інакше призводить до емоційного виснаження та втрати інтересу до будь-якої діяльності, включаючи використання методів самодопомоги. До того ж, більш специфічні методи не дають швидкий результат, що також може вплинути на мотивацію. «Сумніви щодо ефективності нових методів» (20%) також виступає провідною причиною серед 16 опитуваних, це може свідчити про необхідність підвищення рівня обізнаності населення щодо ефективності альтернативних варіантів. «Нестача знань про методи» (10%) хоча цей фактор найменш поширений, він однаково важливий, адже недостатня інформованість обмежує можливості використання тих технік, які можуть сприяти покращенню емоційного стану (рис. 2).

Figure 2. Дослідження проблематики: які чинники заважають використовувати техніки самодопомоги частіше, або вчитися застосовувати нові методи.

Рекомендації

Основні рекомендації з подолання дистресу в умовах війни, сформовані на основі емпіричних даних:

1. Підсилення соціальної підтримки (створення офлайн-груп для обміну досвідом та емоційної підтримки, навчання волонтерів навичкам емпатичного слухання та психологічної допомоги, тощо)
2. Розвиток навичок саморегуляції (запровадження програм із навчання дихальним технікам, медитаціям, ПМР, заземленню; інтеграція інформації про техніки самодопомоги у ЗМІ, школах, соціальних платформах)
3. Стимулювання фізичної активності (наголос на доступності активності: прогулянки, розтяжка, мінімальна зарядка, тощо)
4. Використання коротких технік самодопомоги (популяризація простих та швидких методів ( дихання «ковшик», міні-медитація, заземлення, комбінування технік, приклад: дихання+рух, заземлення+медитація)
5. Підивщення обізнаності та мотивації через науково обґрунтовані підходи для зниження скепсису щодо їх ефективності.

Обговорення

Результати проведеного дослідження підкреслюють високу актуальність вивчення психологічних ресурсів цивільного населення в умовах воєнного стресу. Війна в Україні створила потужне навантаження на психіку людей, а отримані емпіричні дані підтвердили: попри високий рівень дистресу, респонденти демонструють адаптивні копінг-стратегії, зокрема активне подолання та звернення по соціальну підтримку. Це свідчить про значний потенціал до самовідновлення в умовах хронічного стресу.

Водночас, бар’єри у використанні методів самодопомоги — зокрема брак часу, мотивації та сумніви в ефективності технік — вказують на потребу в подальшій психоедукації населення. Практична цінність роботи полягає в тому, що вона дозволяє сформувати доступні рекомендації, адаптовані до умов воєнного часу. Це створює підґрунтя для подальших програм психологічної підтримки з акцентом на самодопомогу як ключовий ресурс стресостійкості.

Висновок

Таким чином, у цьому дослідженні ми поставили за мету не лише теоретично обґрунтувати, а й емпірично дослідити психологічні ресурси, що допомагають цивільному населенню України знижувати дистрес, спричинений війною. Опитування 80 респондентів дозволило оцінити рівень стресу, особливості використання копінг-стратегій подолання, значущість соціальної підтримки та ефективність методів самодопомоги. Аналіз даних підтвердив високий рівень адаптивності населення, важливу роль соціального оточення та потребу в психоедукації. І також, на основі результатів були сформовані розгорнуті та доступні практичні рекомендації, що сприятимуть збереженню психічного здоровʼя.