Кашель залишається й надалі однією із найчастіших скарг при зверненні до сімейного лікаря. За даними Європейського респіраторного товариства, при обстеженні 18 277 дорослих віком 20-48 років у 16 країнах світу нічний кашель виявляли у 30%, продуктивний – у 10%, непродуктивний – у 10% [1]. Кашель відзначається у 30-40% дорослих та є причиною близько 20% звернень до лікаря та суттєво впливає на якість життя пацієнта.

Оскільки існуючі методи оцінки ефективності терапевтичних втручань, як правило, відображають суто біологічний підхід і не враховують різноманіття життя людини, інтерес клініцистів до питань якості життя (ЯЖ) у пацієнтів останні десятиліття суттєво підвищився [3, 10]. Підтримка якості життя, залежної від здоров’я, стала одним із важливих компонентів охорони здоров’я у світі [6, 7]. Під питанням ЯЖ, пов’язаним зі здоров’ям, мають на увазі глобальну міру сприйняття пацієнтом захворювання і функціонального статусу [2, 3, 9].

На оцінку ЯЖ людини впливає цілий ряд факторів: фізичний, психічний і емоційний стан, ступінь її фінансової незалежності, рівень соціалізації, громадське положення, стан навколишнього середовища [4, 5]. Більшість людей, яке б захворювання в них не спостерігалось, налаштована на продовження свого життя, покращання його якості, здатність адаптуватися до проявів свого захворювання і відчувати себе комфортно в цій ситуації. Тому, поряд з одним з головних завдань лікаря при веденні хворого є не лише досягнення клініко-лабораторної ремісії та запобігання прогресуванню захворювання, але і поліпшення самопочуття та ЯЖ хворого [8].

Метою дослідження є оцінка змін показників якості життя та функціонального стану пацієнтів при лікуванні препаратом Рапітус в комплексній терапії у пацієнтів з гострим кашлем на тлі ГРЗ.

В дослідження були включені 60 пацієнтів віком старше 18 років з діагнозом ГРЗ .

Критеріями включення слугували: гострий кашель не менше 12 годин і не більше 7 діб, який є проявом клінічно підтвердженою ГРЗ (гострий фарингіт, гострий ларингіт, ларинготрахеїт, трахеїт, трахеобронхіт).

Критеріями виключення були бактеріальна інфекція (пневмонії), бронхообструктивне захворювання, гостра дихальна недостатність, онкологічне захворювання, непереносимість компонентів препарату, загострення або декомпенсація хронічних захворювань, вагітність і годування груддю, цукровий діабет.

Оцінка стану хворого включала збір і аналіз даних анамнезу, оцінка за шкалою кашля та SF-36 (оцінка якості життя) [2] на момент звернення, через 3 і 7 діб від початку лікування.

Розподіл пацієнтів за групами здійснювався методом випадкової вибірки (табл. 1): 30 пацієнтів отримували сироп Рапітус 60 мг х 3 рази/добу, контрольна група 30 пацієнтів - Сироп подорожника 10 мл 3 рази/добу. Особи в порівнюваних групах були співставні по строкам розвитку, важкості та клінічним проявам респіраторного захворювання.

При аналізі клінічних проявів у хворих обох груп відмічався гострий початок захворювання з підвищенням температури, симптомами інтоксикації, катаральними явищами в носоглотці. Всім пацієнтам проводилось комплексне лікування відповідно важкості захворювання (пероральне регідратація, антипіретики, антибіотики за показами).

Протягом дослідження якість життя пацієнтів оцінювали за допомогою стандартизованого неспецифічного опитувальника SF-36 (MedicalOutcomesStudy 36-Item Short-FormHealthStatus), який пацієнт заповнював самостійно до початку лікування та при кожному послідуючому візиті.

SF-36 належить до неспецифічних питальників для оцінки якості життя, він широко застосовується в США і країнах Європи. У цих країнах були проведені дослідження окремих популяцій і отримані результати за нормами для здорового населення і для груп хворих з різними хронічними захворюваннями (з виділенням груп за статтю і віком). Опитувальник складається з 36 пунктів, згрупованих у 8 шкал: фізичне функціонування, рольова діяльність, тілесний біль, загальне здоров’я, життєздатність, соціальне функціонування, емоційний стан і психічне здоров’я. Показники кожної шкали варіюють між 0 і 100, де 100 відповідає повному здоров’ю.

Кількісно оцінювалися такі показники:

Для оцінки елементів психофізіологічного статусу використана шкала «Самопочуття. Активність. Настрій» («САН»). Даний опитувальник являє собою карту (таблицю), яка містить 30 пар слів, що відображають досліджувані особливості психоемоційного стану (самопочуття, настрій, активність). При розробці методики автори виходили з того, що три основні складові функціонального психоемоційного стану – самопочуття, активність і настрій можуть бути охарактеризовані полярними оцінками, між якими існує континуальна послідовність проміжних значень. Отримана за цією методикою оцінка 4 і нижче вказує на зниження самопочуття, активності, настрою. Середній бал шкали, що свідчить про сприятливий стан досліджуваного, знаходиться в ділянці оцінки 5 і вище.

В результаті аналізу встановлено, що кашель дає істотний вплив на ЯЖ по всіх досліджуваних параметрах, проявляючись порушенням як фізичних, так і психоемоційних можливостей (табл. 2). Більшою мірою від кашлю залежали показники суб'єктивної оцінки загального стану здоров'я, життєвої (енергійність, настрій) і соціальної (достатня емоційна і фізична здатність до спілкування з іншими людьми) активності.

В процесі лікування вже на 3 добу стан пацієнтів покращувався, що відобразилось в показниках ЯЖ: так в групі Рапітуса достовірно зросли показники як фізичного, так психічного компонентів, в той час як в групі контролю відреагував лише фізичний компонент. На 7 добу лікування в групі, що отримувала Рапітус, були отримані вірогрідно кращі показники, порівняно зі станом при зверненні: показник фізичного компонента ЯЖ зріс на 9±1,94 балів, а показник психічного компонента – на 4,29±1,6 балів. Стан пацієнтів, що отримували Сироп подорожника теж поліпшився, але в меншій мірі (на 6,24±0,66 і на 4,67±1,51 балів, відповідно).

Різниця величини показника в динаміці лікування статистично значуща, Р<0,05, * - на 3 добу в порівнянні зі станом до лікування, ** на 7 добу в порівнянні з 3 добою лікування, # на 7 добу в порівнянні зі станом до лікування.

Функціональний стан пацієнтів оцінювали за допомогою тестування за шкалою диференційної самооцінки функціонального стану САН (табл. 3). На першому візиті мало місце не тільки зниження функціональних показників, а й їх диспропорція - превалювало зниження самопочуття і активності. Після 7 денного курсу терапії відзначалося поліпшення всіх показників (самопочуття, активності, настрою), а також вирівнялися їх пропорційні взаємини. Зазначені зміни мали місце в обох групах, однак позитивна динаміка в більшій ступені реєструвалася серед пацієнтів, які отримували Рапітус.

Різниця величини показника в динаміці лікування статистично значуща, Р<0,05, * - на 3 добу в порівнянні зі станом до лікування, ** на 7 добу в порівнянні з 3 добою лікування, # на 7 добу в порівнянні зі станом до лікування