Гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) являють собою групу схожих за клінічною картиною станів, збудниками яких є різноманітні віруси із тропністю до дихальної системи. Без спеціальних лабораторних діагностичних методів визначити тип збудника у інфікованої людини неможливо.

Кожного року через засоби масової інформації лунає заклик про необхідність щеплень проти групи задля запобігання інфекції. Але чи дійсно протигрипозні вакцини є дієвими?

Слід відмітити, що вірус грипу не є найчастішою причиною ГРВІ. По даним епідеміологічних досліджень цей збудник є причиною ГРВІ у 10% випадків 1. Серед жителів Північної Півкулі спалахи цієї інфекції реєструються переважно з листопада по березень, а Південної – з травня по вересень. Локальні епідемії грипу можуть виникати час від часу в різних країнах, щодо глобальних – це доволі рідкісне явище.

Зазвичай, у здоровому організмі грипозна вірусна інфекція є самолімітованою та дуже рідко призводить до ускладнень. Але щодо групи ризику (діти, вагітні жінки, особи з ослабленим імунітетом) рекомендованим є проведення щеплень перед очікуваним сезонним спалахом. На світовому ринку існують 4 типи вакцин:

Ефективність вакцин проти групи є предметом наукових дискусій, оскільки на відміну від багатьох інших видів щеплень, позитивні ефекти щеплень від грипу, якщо й не сумнівні, то точно не такі очевидні. Окрім того, ефективність конкретних вакцин сильно варіює в залежності від року. Доказову базу щодо ефективності вакцин проти грипу ми детально розглянемо у одній із майбутніх статей.

Нашу увагу привернув аналіз результатів щеплень проти грипу дітей та дорослих жителів США за минулий «грипозний» сезон. Робота була опублікована у серпні в «The New England Journal of Medicine» 2. В дослідження включили всіх осіб старше 6 місяців від народження (вагома частина вибірки – малі діти). Діагноз грипозної інфекції підтверджувався за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (real-time reverse-transcriptase polymerase chain reaction, RT-PCR).

Маючи базу даних щодо щеплень, вчені порівняли скільки щеплених осіб мали за досліджуваний період підтверджений діагноз інфекції грипу та скільки таких осіб було серед нещеплених. Результати представлені в таблиці 1.

Як видно із отриманих результатів, інактивовані вакцини, дійсно, були доволі ефективними. А ось що стосується живих ослаблених вакцин, вони не то, щоб не були ефективними, а, навпаки, підвищували ймовірність захворіти на грип.

Так, серед щеплених живими ослабленими вакцинами дітей (2-17 років) ризик захворіти на грип був у 2.7 рази вищий, ніж у нещеплених (95% довірливий інтервал 1.6-4.6; р<0.001).

Враховуючи ці результати, Комітет з питань імунізаційної практики, США, рекомендує відмовитись від використання цих вакцин у наступному сезоні грипу. Оскільки дослідження проводилось під патронатом Управлінням по контролю та попередження захворювань (США), ця рекомендація, скоріше за все, буде виконана урядом.