Abstract
Тези доповіді до IV Конгресу з міжнародною участю «Психосоматична медицина ХХІ століття: реалії та перспективи»
Актуальність. Кошмари вважаються одним із ключових симптомів посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і значно погіршують перебіг захворювання, впливаючи на загальну якість життя та рівень стресу. Часті кошмари корелюють з більш тяжкими формами ПТСР, підвищуючи ризик рецидиву симптомів і знижуючи ефективність інших терапевтичних втручань. Крім того, Міжнародна класифікація хвороб 11 перегляду виділяє окремо комплексний ПТСР (К-ПТСР), що характеризується поміж іншого афективною дисрегуляцією, яка може обумовлювати особливості кошмарів та реакції на них. Кошмари можуть відігравати адаптивну роль у переробці травматичних спогадів, але водночас здатні підсилювати негативні емоційні реакції, підвищуючи загальне навантаження на психіку пацієнтів.
Мета. Проаналізувати характерні особливості кошмарів у комбатантів із посттравматичними стресовими розладами.
Матеріали та методи. Нами було оглянуто 55 комбатантів, яким діагностовано ПТСР. За допомогою Міжнародного опитувальника травми (ITQ) їх було розподілено на 2 групи: група 1 – 21 чоловік з ознаками ПТСР, група 2 – 34 чоловіка з ознаками К-ПТСР. Для порівняння загальних характеристик було також проведено анкетування 28 комбатантів без стрес-асоційованих психічних розладів. Для оцінки кошмарів було використано Гамбурзький опитувальник кошмарів.
Результати. Частота виявлення кошмарів у групі 1 складала 90,5%, у групі 2 – 91,2%, а в групі 3 – 32,1% (р<0,001). Середня частка реалістичних кошмарів у групі 1 становила 55,6±6,7%, видозмінених – 27,2±4,1%, а фантастичних – 18,3±5,7%. У групі 2 частки реалістичних, видозмінених і фантастичних кошмарів становили відповідно 48,9±5,8%, 28,2±3,5% та 22,9±4,9%, тоді як у групі 3 частка реалістичних кошмарів складала 28,2±8,8%, видозмінених – 28,2±7,8%, а фантастичних – 44,6±13,2%. У групах 1 та 2 була виявлена вища частота реалістичних (р=0,038) кошмарів порівняно з групою 3, а також значно вищий рівень емоційної та психофізіологічної залученості (р<0,001) і рівень відтворюваності кошмарів (р=0,001). Рівень переорієнтації після пробудження був вищим у групі 2 порівняно з групами 1 та 3 (р=0,008). Рівень пригадування кошмарів не мав достовірних відмінностей між групами (р=0,901).
Висновки. Таким чином виявлено, що при ПТСР та К-ПТСР вища частота кошмарів, зокрема спостерігається більша частка реалістичних кошмарів. Разом з цим кошмари при ПТСР та К-ПТСР супроводжуються вищим рівнем емоційної і психофізіологічної залученості та відтворюваності без статистичних відмінностей між ними. Разом з цим при К-ПТСР спостерігається більш виражене утруднення переорієнтації після пробудження від кошмару порівняно з іншими групами, що може призводити до більш вираженого впливу кошмарів на пацієнта. Однак рівень пригадування кошмарних сновидінь не залежав від наявності чи відсутності стрес-асоційованого психічного розладу серед комбатантів.