Агоністи бензодіазепінових рецепторів (АБР) – це загальна назва для декількох груп препаратів, які широко використовується для лікування тривожних розладів та інсомнії. Вона об’єднує бензодіазепіни та небензедіазепінові гіпнотики, які ще називають препаратами групи «Z».

Бензодіазепіни зазвичай розділяють на такі із переважно анксіолітичною (протитривожною) та гіпнотичною (спряють сну) дією. Ці препарати, надзвичайно популярні в минулому, наразі, мають доволі обмежене використання згідно із сучасними настановами. Так, згідно із рекомендаціями Національного інституту здоров’я та клінічного удосконалення (National Institute for Health and Care Excellence), Великобританія, ці препарати не слід використовувати у якості терапії першої лінії генералізованого тривожного розладу та панічного розладу, навіть для ситуативного зняття тривоги 1. Хоча раніше це було одне із основних показань для їх застосування.

Для лікування інсомнії АБР теж рекомендують використовувати обмеженим курсом. Щодо більш безпечних препаратів групи «Z» - курс лікування має становити не більше, ніж 3 тижні2.

Подібний стан речей обумовлений 3 основними факторами. По-перше, АБР мають серйозні побічні дії, наприклад, викликають фізичну залежність при тривалому застосування. По-друге, їх ефективність сумнівна у довгостроковій перспективі. По-третє, існують набагато безпечніші та ефективніші альтернативи, наприклад, когнітивно-поведінкова терапія чи селективні інгібітори зворотного захвату серотоніну та норадреналіну.

Незважаючи про це, АБР залишаються доволі популярними та лікарі продовжують їх широко призначати, пам’ятаючи довгу історію їх використання та ігноруючи доказову базу.

Ще один привід для обмеження використання бензодіазепінів та подібних препаратів надала група вчених із Гарвардського медичного інституту (Harvard Medical School) та наукових інститутів Тайваню 3. Дослідники проаналізували Тайванську національну базу даних пацієнтів страхової медицини за період з 2002 по 2012 рр.

Дослідження носило дизайн випадок-контроль. Згідно із цим дизайном було відібрано 12 002 випадки госпіталізації з приводу пневмонії та підібрано 12 002 особи, які відповідали за статтю та віком цій групі. Проаналізовано було всі дані стосовно прийому АБР, включаючи їх дозування та клас препарату.

В рамках цього дослідження отримали наступні результати стосовно підвищення ризику пневмонії:

Найбільше підвищення ризику спостерігали у тих, хто приймав препарати порівняно нещодавно (протягом останніх 90 днів), що додатково підтверджує виявлений взаємозв’язок. Вчені пояснюють цей вплив тим, що АБР чинить пригнічуючу дію на респіраторну функцію. Причому в найбільшій мірі такий ефект мають бензодіазепінові гіпнотики, це саме та група, яка була асоційована із найбільшим підвищенням ризику пневмонії. Окремо дослідники відзначають препарат мідазолам, який підвищував ризик пневмонії у 5.77 рази.

Вчені сподіваються, що лікарі будуть враховувати ці ризики перед призначенням АБР пацієнтам.