Вегетаріанська дієта – це вид режиму харчування, який передбачає відмову від споживання м’яса та м’ясних продуктів, включаючи м’ясо крупної рогатої худоби, птиці, риби та/або плоть будь-якої іншої тварини. Цей режим харчування поступово набирає великої популярність у всьому світі. Так, одна із найбільших вегетаріанських спільнот живе в Індії, також великий відсоток осіб, які притримуються цієї дієти, проживає Європейських країнах, наприклад, у Італії, Великобританії, Німеччині, Нідерландах (див. табл. 1).

Більш жорсткий патерн харчування, веганство, передбачає повну відмову від продуктів харчування, асоційованих із тваринами, включаючи молоко, яйця птиці та інші продукти, для виготовлення яких так чи інших задіяні тварини. Нижче, в таблиці 2, представлені основні (але не всі) форми вегетаріанство із коротким поясненням щодо кожної.

Причини притримування вегетаріанства різні, від етичних міркувань, релігійних переконань, особливостей культури та найближчого оточення, до покращення стану здоров’я [3]. Останній пункт доволі часто рахується підтвердженим фактом та широко пропагується засобами масової інформації. Однак, чи відповідає це дійсності? Відповіді на ці питання в науковій літературі різняться і не дають однозначної відповіді.

На даний час, різні європейські асоціації, які займаються створенням рекомендації щодо харчування, сходяться на думці, що вегетаріанська/веганська дієта може бути нешкідливою, якщо складається зі збалансованого раціону та включає прийом харчових добавок, особливо в період вагітності жінки та лактації. Як приклад можна навести рекомендації Академії харчування та дієтології Німеччини, в яких наведений приблизний раціон вегана, при якому можна оминути проблеми, пов’язані із дефіцитом певних макро- та мікроелементів [4]. Тобто, як мінімум, вегетаріанство може бути нешкідливим.

У нещодавньому дослідженні групи вчених із Університету Флоренції (University of Florence) на чолі із Dinu M. (2017) було проаналізовано результати всіх доступних досліджень, присвячених темі впливу вегетаріанства на стан здоров’я в рамках мета-аналізу (статистичний аналіз досліджень) [5].

Для уніфікації результатів, вплив вегетаріанства на стан здоров’я виражали як ризик передчасної смерті від різних причин та захворюваності. Це є загальною практикою для обсерваційних (нерандомізованих) досліджень. Іншими словами, вчені порівнювали скільки людей, за якими проводили спостереження, захворіли та/або померли за різних причин. Якщо вегетаріанство допомагає уникнути хвороб, то за дослідницький період частка людей, у яких виникло захворювання або смерть по певним причинам, наприклад від серцево-судинних хвороб, серед них буде меншою.

Основні результати дослідження представлені в таблиці 3. Проаналізувавши дані багатьох досліджень, вчені прийшли до висновку, що, дійсно, вегетаріанство як мінімум знижує ризик передчасної смерті від деяких захворювань. Мова йде про захворюваність та смертність на серцево-судинні захворювання (ризик знижується на 7%) та захворюваність на онкохвороби (на 8%), але не смертність. Окремо проаналізували ризик захворюваності та смертності на ішемічну хворобу серця та, згідно із результатами, слідування принципам вегетаріанської дієти дозволяє зменшити цей показник на 25%.

Згідно із отриманими результатами вегетаріанство, дійсно, може покращити певні показники загального стану здоров’я. Так, наприклад, у вегетаріанців індекс маси тіла (ІМТ) у середньому був на 1.49 менше, ніж в загальній популяції. Це означає, що їх вага в середньому була на приблизно на 3-4кг менше, ніж у тих, хто не притримувався такої дієти.

Окрім того, серед вегетаріанців були достовірно кращі показники рівнів холестерину (-28,16 мг/дл), ліпопротеїни низької щільності (найбільш атерогенні, -21,27 мг/дл), тригліцеридів (-11,39 мг/дл) та глюкози (-5.08 мг/дл).

Відповідно до отриманих вченими результатів, немає доказів того, що слідування вегетаріанській дієті може подовжити життя. За досліджуваний період часу ризик смерті по різним причинам серед цієї категорії обстежуваних був на 6% нижчий, але ця різниця була статистично недостовірною.

Таким чином, незважаючи на певні позитивні ефекти щодо здоров’я, відмова від тваринних продуктів не подовжує життя, хоча знижує ризик появи кардіоваскулярних та онкологічних хвороб. Про що це може свідчити? Про те, що у таких осіб на перший план можуть виходити інші патологічні стани, не такі як в загальній популяції. Окрім того, веганство, ніяк в особливій мірі не відрізнялось в отриманих результатах від вегетаріанства загалом.

Також, аналізуючи результати подібних досліджень слід пам’ятати, що особи, які притримуються вегетаріанства зазвичай змінюють не тільки дієту, а й спосіб життя, що означає, що вони часто не мають шкідливих звичок (паління, зловживання алкоголем), більш фізично активні тощо. Це слід враховувати при проведенні дослідження, тобто проводити стандартизацію по цим показникам або контролювати їх іншим чином, інакше результати не будуть валідними. Наприклад, людина, яка не притримується вегетаріанської дієти, але веде здоровий спосіб життя, цілком може бути не менш «здоровою», ніж вегетаріанець. Тому слід обережно підходити до інтерпретації подібних даних.