Біль у спині та кінцівках – одна з найбільш розповсюджених проблем неврології. Існуючі методи лікування не завжди приносять очікуваний результат, часто відновлення після лікування не є повним і у хворих зберігається залишковий неврологічний дефіцит, який є ще однією гострою та чи не найменш вирішеною проблемою. Це спонукає до пошуку нових методів лікування, раціоналізації сучасних підходів та поліпшення існуючих стратегій лікування.

Денервація м'язів, призводить до їх слабкості або паралічу. Відсутність повноцінної нервової іннервації робить м'язи нездатними до повноцінних рухів, необхідних для створення локомоції, яка дозволить функціонувати в повсякденному житті. І як наслідок хронізація больового синдрому призводить до того, що депресія, панічні і тривожні розлади, порушення сну є частими супутніми захворюваннями, які помітно погіршують якість життя.

Дослідити ефективність використання електростимуляції при лікуванні вертеброгенних радикулопатій попереково-крижового відділу хребта.

Клініко-параклінічні прояви змін нервово-м’язевого апарату, больового синдрому, психоемоційного фону у хворих з вертеброгенними радикулопатіями попереково-крижового відділу хребта.

Електростимуляція широко застосовується для лікування та реабілітації пацієнтів після травм, із захворюваннями центральної і периферичної нервової системи, в професійному спорті та косметології. Ефективна для поліпшення сили м'язів, зменшення спастичності, покращення кровотоку, зменшення атрофії м'язів, загоєння тканин, зменшення болю, покращення сну, в лікуванні депресії.

Підсумовуючи можна з упевненістю сказати, що методи електростимуляції відносяться до перспективних засобів в терапії рухових порушень. Незалежно від того, чи використовується електростимуляція для поліпшення моторних порушень, або вбудована в складні системи для створення функціонального складного руху, чи для знеболення - її значення в лікуванні та реабілітаційному відновленні при вертеброгенній патології попереково-крижового відділу хребта може бути незмірне.